У зоні бойових дій

Контрнаступ: що потрібно знати та як не нашкодити військовим

Міністр оборони та секретар Ради національної безпеки та оборони України заявляли, що про плани українського контрнаступу знає надзвичайно обмежена кількість осіб. І результат ми побачимо на власні очі. Існують десятки різних сценаріїв, про які пишуть ЗМІ, але справжній план відомий лише Генеральному штабу Збройних Сил України. Успіх операції залежить від її неочікуваності та спроможності ввести противника в оману. Важливо пам’ятати, що контрнаступ – багатоетапна каскадна операція, тому важливо підтримувати інформаційну тишу про неї.

Що необхідно для успішного контрнаступу?

Завершене навчання військових з опанування новою технікою. Нині у Великій Британії, США, Німеччині, Польщі та країнах Балтії готують підрозділи для роботи на нових для України типах техніки.

Протиповітряна та протиракетна оборона. Щоб наступальні дії були успішними, війська мають бути прикритими системами ППО. Йдеться про «SKYNEX», «PATRIOT», «IRIS-T».

Вогнева підтримка з повітря. Щоб уразити противника, необхідні сучасні літаки західного виробництва, зокрема багатофункціональні F-16. Концепції бойових дій НАТО передбачають домінування в повітрі – без F-16 це дуже складно.

Велика кількість інженерної техніки для укладання мостів та розмінування. Вона забезпечить подолання водних перешкод, траншей та замінованих окупантами територій.

Зв’язок для передачі інформації та управління. Ідеться про Starlink.

Сприятливі погодні умови. Техніка має вільно просуватися вперед.

Чому важливо дотримуватись інформаційної тиші перед контрнаступом та під час нього? 

  1. Збереження таємності. Військові операції  мають конфіденційний характер, тому збереження таємності є важливою складовою успішного виконання завдань. Інформаційна тиша дозволяє запобігти розголошенню конфіденційної інформації та уникнути небажаної уваги з боку журналістів, а також витоку інформації до ворога.
  2. Безпека. Росіяни можуть використовувати інформацію, що перебуває у вільному доступі (наприклад, із соціальних мереж), для планування та виконання нападу. Інформаційна тиша допомагає запобігти такому витоку інформації та вберегти життя військових і цивільних. Відсутність інформації про розташування військ та плани дій ускладнює завдання ворога щодо їх знищення.
  3. Зменшення паніки. Під час війни інформаційна тиша може допомогти зменшити паніку серед населення та убезпечити людей.

Правила дотримання інформаційної тиші:

Не розголошувати військову інформацію (конфіденційну чи таємну). Уникайте розмов про плани дій військ або їх розташування, щоб запобігти потраплянню такої інформації до небажаних осіб. Уникайте дискусій про військові події з колегами, друзями та знайомими. Якщо вам ставлять запитання на ці теми, краще не відповідати на них. Поважайте один одного й домовтеся не обговорювати нічого.

Обмежити доступ до соціальних мереж та інтернет-форумів. Зменшити кількість постів та повідомлень про військові плани та дії (а за можливості – узагалі не писати про це). Уникайте обговорення подій на публічних форумах, які доступні широкій аудиторії.

Не дзвонити й не писати друзям, родичам чи знайомим на передову для запитів щодо військових дій, якщо ви не є частиною операції. Уникайте також надсилання повідомлень членам родин військовослужбовців з проханням про детальну інформацію через власну «цікавість».

Дотримуватись інструкцій Міноборони та Генштабу щодо інформаційної тиші. Слід звернути увагу на те, що невиконання таких інструкцій може мати наслідки для безпеки військових.

Не поширювати чутки та плітки. Не підтверджена офіційними джерелами інформація про дії військових може створити додаткові проблеми та ускладнити виконання завдань.

Чому про новини на фронті часто потрібно мовчати і як недотримання інформаційної тиші шкодить військовим, дивіться в інтерв’ю заступниці Міністра оборони України Ганни Маляр.

Як поводитися під час обстрілів

Найкраще укриття під час бойових дії – це спеціально облаштоване сховище. Але за його відсутності можна використовувати підземні станції метрополітену, цокольні та підвальні приміщення будинків, підземні паркінги та підземні переходи. Якщо ви почули сигнал повітряної тривоги, отримали повідомлення про загрозу обстрілу чи бомбардування, негайно прямуйте до укриття. Детальніше про укриття читайте в окремій довідці.

Якщо ваше житло розташоване в зоні регулярних збройних зіткнень, потрібно зміцнити вікна (наприклад, клейкою плівкою) – це допоможе уникнути розльоту уламків скла. Бажано закрити вікна, наприклад, мішками з піском або масивними меблями.

Обстріл стрілецькою зброєю

У разі, якщо ви потрапили під обстріл стрілецькою зброєю, тобто з пістолетів, автоматів, гвинтівок, кулеметів: 

Удома потрібно сховатися в захищеному приміщенні подалі від вікон та дверей. Це може бути: ванна кімната, сходовий майданчик під’їзду. Якщо це неможливо, варто лягти, прикрившись предметами, які здатні захистити вас від уламків і куль. Дотримуйтесь “правила двох стін”: обирайте для переховування тут частину оселі, яку від зовнішнього середовища відділяє дві стіни.

На відкритій місцевості негайно лягайте на землю та закрийте голову руками. Ефективним захистом буде будь-який виступ, навіть тротуар, заглиблення в землі або канава. Укриттям також може стати бетонна сміттєва урна або сходинки. Не намагайтеся сховатися за автомобілями або кіосками: вони часто стають мішенями.

Запам’ятайте: тіло повинно бути в безпечному положенні. Згрупуйтеся, лягайте в позу ембріона. Розверніться ногами в бік стрілянини, прикривши голову руками, та відкрийте рот.

Чекайте, поки стрілянина не вщухне, а пострілів не буде впродовж бодай 5 хвилин.

Мінометний обстріл

Гучний свист та вибух снаряда може означати, що ви потрапили в зону артобстрілу, мінометного обстрілу або авіанальоту. У такій ситуації радимо:

Якщо ви почули свист снаряда, а за 2-3 секунди — вибух, відразу падайте на землю. Закрийте руками або сумкою голову. Після вибуху першого снаряду швидко пошукайте місце, де можна сховатися. Потрібно знайти хоча б мінімально заглиблене укриття.

Для схованки підійдуть: підземні переходи, метро, укриття, канава, траншея, яма, широка труба водостоку під дорогою, високий бордюр, каналізаційний люк.

Якщо обстріл застав вас у транспорті, вимагайте негайної зупинки й відбіжіть якомога далі від дороги, лягайте на землю. Закривайте долонями вуха та відкривайте рот: це врятує від контузії.

Небезпечно ховатися в під’їздах, під арками, на сходових майданчиках, у підвалах панельних будинків, біля автомобільної техніки, автозаправних станцій. Є загроза опинитись під завалом або травмуватися.

Ні в якому разі не приступайте до розбору завалів самостійно, чекайте фахівців з аварійно-рятувальної служби.

Артилерійський обстріл

Якщо ви почули залп запуску, бачите димний слід снаряда в повітрі вдень або спалах уночі, є ймовірність, що ви потрапили під артилерійський обстріл системами залпового вогню (наприклад, БМ-21 «Град»).

Одразу падайте на землю, закривайте руками або сумкою голову.

Перечекайте перший обстріл лежачи, а далі ховайтеся в безпечному заглибленому приміщенні. Вибирайте місце в кутку та недалеко від виходу для того, щоб миттєво залишити будинок у випадку попадання снаряду.

Залишайтеся в укритті мінімум 10 хвилин після завершення обстрілу, адже існує загроза його відновлення.

Обстріл дронами-камікадзе Shahed-136

Російська армія використовує дрони-камікадзе – Shahed-136 іранського виробництва. Як розпізнати наближення дрону-камікадзе Shahed-136?

Ці дрони гучні. Коли наближаються, у повітрі добре чутно звук, схожий на роботу двигуна мопеда чи бензопили.

Як поводитись у випадку атаки дрона-камікадзе:

  1. Почули звук двигуна десь поруч – оцініть становище навколо й тримайтеся  осторонь від адміністративних будівель, стратегічних та військових об’єктів.
  2. Знайдіть укриття та перечекайте атаку.
  3. Якщо укриття далеко, дотримуйтесь правила “двох стін”, які мають відділяти вас від небезпеки.

Атака ракетами «Іскандер-М» та «Іскандер-К»

Росія застосовує балістичні та крилаті ракети ОТРК «Іскандер» для ударів по Україні. Приміром, якщо Київ атакують з Каспійського чи Чорного моря, то люди мають до години часу, аби пройти в укриття. А коли запуски здійснюють у Брянській області (район Клинців), то час підльоту до столиці – лічені хвилини. Швидкість «Іскандера» – 900 км на годину.

Коли починає лунати тривога?

Ракетну небезпеку оголошують тоді, коли Повітряні Сили ЗСУ мають дані про намір ворога здійснити пуски ракет найближчим часом. Однак інколи через підступні дії ворога сповіщення приходить уже в момент пуску ракет.

Важливо!

Заздалегідь перевірте, чи коректно працює у вас додаток, який сповіщає про тривогу. Завантажте собі кілька таких застосунків, щоб точно почути сирену. Уночі встановіть максимальну гучність.

Проговоріть з усіма членами родини алгоритм дій під час тривоги:

  • як будете діяти ви всі разом та кожен окремо;
  • що треба взяти із собою в укриття;
  • куди йти та як підтримувати зв’язок з рідними.

Алгоритм дій:

  • миттєво зреагуйте на повітряну тривогу;
  • завжди майте напоготові зручний одяг та тривожну валізу з документами, грошима, необхідними вам ліками та мінімальним запасом їжі та води;
  • негайно пройдіть в укриття.

Що ще має бути в тривожній валізі, читайте в цьому розділі.

Якщо укриття далеко від дому

Україна здатна перехоплювати ракети ОТРК «Іскандер». Приміром, сім ракет «Іскандер-М» і три «Іскандер-К», які ворог запустив по Києву 1 червня, були знищені. Але ураження цих ракет системами ППО не гарантує безпеку. Загрозу несуть уламки, які падають на землю.

Тому, якщо ви не можете чи не встигаєте пройти до безпечного укриття, обов’язково дотримуйтесь правила «двох стін». Це врятує від пошкоджень, спричинених уламками. Більше про укриття читайте тут.

Як діяти в разі пожежі

Обстріли, уламки збитих ракет та шахедів, прямі влучання – усе це збільшує ризик виникнення пожеж у домівках українців.

Аби мінімізувати ризик пожежі під час тривоги, перед виходом до укриття чи бомбосховища доцільно перекрити всі газові крани та вимкнути електропостачання. Це допоможе зменшити шкоду від потрапляння уламків.

Якщо ви опинилися в охопленій полум’ям будівлі, дотримуйтеся цих правил:

  1. Не панікуйте! Лише опанувавши себе, ви зможете врятувати життя.
  2. Зателефонуйте рятувальникам (101) та медикам (103), якщо маєте таку змогу.
  3. За можливості вимкніть електрику в будинку (квартирі), особливо, якщо палають електричні прилади чи проводка.
  4. Якщо є можливість, спробуйте загасити вогонь за допомогою вогнегасника, цупкої тканини, інших підручних засобів. Починайте діяти тільки за наявності відповідних навичок!
  5. Якщо пожежа безпосередньо в кімнаті, де ви перебуваєте, не поспішайте відчиняти вікна, адже доступ повітря підсилить вогонь.
  6. Перед виходом з кімнати необхідно захистити відкриті ділянки тіла та органи дихання щільною тканиною (бажано змочити її водою). Закрийте ніс і рот мокрим шматком тканини. Це допоможе знизити ризик отруєння чадним газом.
  7. Одягніть речі, які не містять синтетичних матеріалів, бо вони почнуть плавитися й прилипати до шкіри.
  8. Якщо ви в будинку не самі, спробуйте евакуювати насамперед дітей, людей літнього віку та людей з інвалідністю. Пам’ятайте: перелякані діти часто ховаються під ліжком, у шафі або в закутках.
  9. У жодному разі не передавайте дітям чи особі з інвалідністю свої засоби захисту органів дихання, бо, якщо ви знепритомнієте, ніхто їм одразу не допоможе. Краще підготуйте для них заздалегідь окремі засоби захисту органів дихання.
  10. Якщо маєте можливість, візьміть з собою тривожний рюкзак .
  11. Згадайте, де розташований вихід, і прямуйте до нього. У зоні сильного задимлення пригніться якомога нижче або повзіть. Так буде більше шансів не вчадіти. До виходу треба йти вздовж лівої або правої стіни: у такому випадку ви вийдете до виходу та не заплутаєтесь.
  12. Біля зачинених дверей обережно торкніться їх тильним боком кисті.
    • Якщо двері не гарячі, відчиняйте їх повільно, щоб свіже повітря не спровокувало раптовий спалах.
    • Якщо двері гарячі, не відчиняйте їх, адже дим і полум’я не дадуть можливості вам вийти. У такому разі
      1. Заблокуйте всі щілини тканиною.
      2. Якщо інших варіантів вийти на вулицю немає, вогонь стрімко поширюється й ситуація критична, відчиніть або розбийте вікно та покличте на допомогу.
      3. У багатоквартирному будинку, якщо шлях униз заблоковано, піднімайтеся на дах або використайте пожежну драбину. Не користуйтеся ліфтом.
      4. Коли вибралися, поінформуйте рятувальників про тих, хто залишився в приміщенні, про вибухонебезпечні предмети (балони з газом), які можуть там бути.

Якщо загорівся ваш одяг:

  •   падайте на землю й перекочуйтеся, щоб загасити вогонь
  •   не біжіть: так вогонь розгориться більше

Якщо загорівся одяг людини, що поруч:

  •   поваліть людину на землю
  •   накиньте зверху великий шмат тканини (пальто, плащ, рушник). Без доступу до кисню полум’я погасне. Також гасити полум’я на одязі можна піском, землею, снігом.
  •   залиште голову відкритою, щоб людина не задихнулася продуктами згоряння

Відразу після виходу з приміщення потрібно оцінити свій стан та стан людей, які поруч. Зрозуміти, чи отруїлася людина чадним газом, можна за такими ознаками:

  • запаморочення;
  • блювота;
  • головний біль;
  • червоний колір обличчя;
  • непритомність.

Якщо ці ознаки присутні, людину необхідно терміново винести на свіже повітря та викликати швидку допомогу (103).

У випадку, коли людина отримала опіки під час пожежі, варто надати першу допомогу:

Посадіть або покладіть постраждалого.

Обливайте місця опіків великою кількістю води (15 хвилин і більше, уникайте переохолодження).

За можливості зніміть з уражених місць каблучки, годинники, паски, взуття до того, як утворяться набряки.

Знімати одяг, який майже згорів або тліє, можна лише за умови, що він не пристав до уражених місць. Усе, що пристало, не можна чіпати в жодному разі!

Опіки необхідно захистити, прикриваючи їх чистою тканиною без ворсу.

Викличте швидку допомогу (103).

Не змащуйте опіків жодними кремами, оліями чи маслами та не проколюйте пухирів.

До приїзду медиків забезпечте потерпілого рясним питтям та не дозволяйте йому рухатися.

Якщо в приміщенні, де ви перебуваєте, осередок загоряння невеликий, до приїзду рятувальників його можна спробувати загасити самостійно за допомогою вогнегасника.

Як вибрати вогнегасник

Види вогнегасників визначають залежно від класу пожежі, яку вони можуть загасити. Є такі класи пожеж:

  1. Тверді горючі матеріали, наприклад: деревина, папір, тканина.
  2. Рідкі й тверді речовини, які розплавляються.
  3. Газоподібні речовини.
  4. Метали та їх сплави.
  5. Горіння електроустановок до 1000 Вт.
  6. Рослинні та тваринні олії, жири.

Для гасіння пожеж різних класів існує чотири види вогнегасників:

  1. Порошковий (ним можна гасити все, крім шостого виду пожежі).
  2. Водо-пінний використовують для пожеж першого й другого класу. Не можна використовувати для гасіння електроустановок.
  3. Вуглекислотний підходить для другого і п’ятого типу загорянь. Під час його використання необхідно одягнути теплі рукавиці, адже він знижує температуру до -70 градусів.
  4. Водний вогнегасник використовують під час гасіння пожеж першого класу. Не можна використовувати для гасіння електроустановок.

Який вогнегасник вибрати для дому?

Найоптимальнішим варіантом для квартир та приватних будинків є порошковий вогнегасник. Він гасить більшість типів пожеж, включаючи електроустановки. Але в закритих приміщеннях треба захистити органи дихання через дрібнодисперсний склад вогнегасника.

Також можна використовувати вуглекислотний вогнегасник. Він добре гасить загоряння побутової техніки та електропроводки. До того ж він не надто ушкоджує речі та меблі. Найголовніша перевага: він швидко усуває полум’я завдяки сильному охолодженню. Однак такий тип вогнегасника не ефективний під час тління. І якщо загоряються килими, меблі, одяг, його дії буде недостатньо.

Матеріал створений спільно з Головним управлінням ДСНС України в м. Києві 

Правила поведінки в зоні бойових дій

У кризових умовах проти вас діятимуть численні фактори, зокрема емоції. Тому пам’ятайте, що в критичний момент необхідно бути зібраними й сфокусованими, не реагувати на можливі провокації. Від цього залежатиме ваша безпека.

Радимо дослухатися таких порад:

Завжди носіть із собою документ, що посвідчує особу. Гроші й документи тримайте в різних місцях: так у вас буде більше шансів їх зберегти.

Тримайте в кишені одягу записи про групу крові й про можливі проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати, хронічні захворювання тощо).

Намагайтеся якнайменше перебувати поза житлом і роботою без важливої причини, уникайте місць скупчення людей.

За можливості уникайте демонстрації патріотичної атрибутики: це може спровокувати агресора.

Пам’ятайте, де розташовані найближчі від оселі, роботи чи місць, які ви часто відвідуєте, сховища та укриття.

У жодному разі:

Не повідомляйте про свої плани людям із сумнівною репутацією та малознайомим.

Не сперечайтеся з незнайомими людьми, щоб уникнути можливих провокацій.

Уникайте колон техніки й не стійте біля військових машин.

Не фотографуйте й не знімайте відео в присутності людей у військовій формі. Не намагайтеся зафіксувати їхні дії.

Не спостерігайте за ходом військових дій, ховайтеся одразу, як почуєте постріли.

Не носіть із собою зброї, не показуйте військовим нічого, що навіть за формою може нагадувати зброю.

Не підбирайте покинутої зброї або боєприпасів.

Не торкайтеся вибухонебезпечних або просто невідомих чужих речей, бо звичайні побутові предмети можуть бути заміновані. Натомість негайно повідомте про них територіальні органи ДСНС та МВС за телефонами 101 та 102.

Не носіть армійської форми, камуфльованого одягу чи одягу з шевронами. Надавайте перевагу одягу темних кольорів, що не привертає уваги. Уникайте будь-яких символів, адже вони можуть викликати непередбачувану реакцію.

Тактична медицина: основи, як зупинити кровотечу

Своєчасна медична допомога збільшує шанси на виживання та відновлення. За годину після поранення людина має отримати кваліфіковану медичну допомогу. До цього етапу постраждалому потрібно правильно надати домедичну допомогу

Перед тим як допомоги іншому переконайтеся, що немає небезпеки для вас, оточуючих, постраждалого та лише за її відсутності переходьте до наступного кроку.

Підходьте до постраждалого так, щоб він вас бачив, так людина менше рухатиме головою. Зверніться до постраждалого: «Ви мене чуєте? Мене звати (назвіться). Я можу вам допомогти?». 

Як оглянути постраждалого та надати йому допомогу:

Знайдіть і зупиніть масивні кровотечі. Як саме це зробити, дивіться в наступній інструкції. Водночас викличте медиків (скористайтесь гучним зв’язком) або попросіть когось це зробити.

Звільніть ніс та рот постраждалого від сторонніх предметів та рідин.

  • Щоб полегшити дихання закиньте голову постраждалого назад: покладіть вашу одну руку на лоб травмованого, а кінчиками пальців іншої руки підніміть підборіддя. 
  • Якщо людина не дихає, зробіть непрямий масаж серця та штучну вентиляцію легень.

Після відновлення дихання – продовжуйте стежити за ним. Поодинокі, рідкісні, повільні та гучні «подихи» не є нормальними. 

    • Під час перевірки впродовж 10 секунд ви маєте чути, бачити чи відчувати видихи постраждалого. 
    • Якщо людина дихає, але без свідомості – переверніть її на бік. Долоню верхньої руки постраждалого покладіть під його голову, а верхню ногу зігніть так, щоб вона впиралася коліном в підлогу. 
    • Якщо дихання немає або воно не є нормальним – розпочніть серцево-легеневу реанімацію.

Огляньте грудну клітку. Накладіть оклюзійну наліпку на рану, або притискайте її своєю рукою.

Огляньте усе тіло ще раз, обробіть усі рани, зупиніть навіть найменші кровотечі.

Попросіть когось, або самостійно, спостерігайте за станом постраждалого до приїзду медиків.

Якщо постраждалому стає гірше – повторно викличте екстрену медичну допомогу;

Зберіть усю можливу інформацію у постраждалого чи оточуючих щодо обставин травмування, передайте дані медикам.

Як правильно надати домедичну допомогу при кровотечі

Переконайтеся, що вам ніщо не загрожує та ви зможете допомогти пораненому.

Одягніть гумові рукавички, якщо є – захисні окуляри (візьміть собі за правило піклуватися про власну безпеку)

Знайдіть місце кровотечі і зніміть одяг з постраждалого або оголіть рану так, щоб ви повністю могли її бачити

Спробуйте зупинити кровотечу: 

  • накрийте рану чистою тканиною і тисніть на рану двома руками
  • АБО застосуйте турнікет. Як це робити правильно читайте в наступній інструкції
  • АБО затампонуйте рану марлею чи чистою тканиною, після чого тисніть на рану обома руками

Укрийте постраждалого, постійно наглядайте за ним до приїзду медиків.

Як правильно накладати турнікет:

    • турнікет накладають на 5-8 см вище рани або якомога ближче до плеча чи бедра
    • це можна робити як на голу шкіру, так і на одяг. Перед цим перевірте, щоб нічого не заважало у кишенях постраждалого
    • не можна накладати турнікети на суглоби 
    • закручуйте турнікет до зупинки кровотечі (максимально щільно) 
    • напишіть о котрій наклали турнікет на ньому або найбільш видній ділянці тіла
    • в жодному разі НЕ МОЖНА знімати чи послаблювати турнікет

Як надати першу допомогу при контузії?

Розрив міни, ударна хвиля від снаряда, надто гучний звук через вибух ракети – все це може стати причиною контузії. 

Ознаками легкої контузії є:

  • втрата свідомості від кількох хвилин до кількох годин
  • дезорієнтованість, погіршення пам’яті, сильний головний біль
  • нудота, блювання
  • проблеми зі слухом і зором
  • різкі зміни психоемоційного стану 

Термін «контузія» поступово виходить з ужитку, адже йдеться про струс головного мозку через вибухову хвилю. Нині використовують термін легка черепно-мозкова травма. Тому, у випадку важчої травми мозку, можуть бути й наступні симптоми:

  • втрата рівноваги
  • стискаючий біль голови або шиї
  • поколювання або втрата чутливості пальців рук та ніг
  • неможливість рухати кінцівками
  • порушення дихання, судоми, сонливість
  • виділення крові, прозорої рідини з рота, носа та вух

Якщо в людини присутні хоча б кілька симптомів, варто терміново звернутися до медичного закладу.

Окрім черепно-мозкових травм, у людини можуть бути пошкодження внутрішніх органів та переломи – враховуйте це при наданні домедичної допомоги.

Як надати першу домедичну допомогу при контузії самостійно:

Оцінити власну безпеку, бо лише так ви будете корисним для постраждалого.

Якщо дозволяє стан травмованого – перенести людину в безпечне місце та покласти на спину.

Укрити постраждалого.

Перевірити 

    • чи є критичні кровотечі, зупинити їх;
    • прохідність дихальних шляхів, відновити її
    • дихання постраждалого, у разі відсутності розпочати серцево-легеневу реанімацію
    • наявність інших ран, обробити їх, кровотечу зупинити.

Звільнити груди та шию, якщо одяг їх стискає та заважає постраждалому дихати.

При погіршенні стану – негайно зателефонувати до екстреної медичної допомоги та дотримуватися всіх рекомендацій лікарів.

Що не можна перевозити в потязі під час воєнного стану

Укрзалізниця посилено охороняє безпеку пасажирів, а відтак, на вокзалах країни під час воєнного стану діє паспортний контроль подорожуючих. Крім того, на головних вокзалах Києва, Харкова та Дніпра організували посилену перевірку, подібну до тієї, яка відбувається в аеропортах. Вона включає наступні техзасоби:

  • рамки-металошукачі
  • установка для рентгену
  • ручні металодетектори

Заборонено приносити на вокзал чи брати в потяг:

вогнепальну зброю, набої, гранати або спецзасоби, якщо ви не військовий або якщо ця зброя не зареєстрована;

вибухівку;

холодну зброю без дозволу на неї, виняток –  кухонні, спортивні або мисливські ножі);

наркотики, психотропи та отруйні речовини;

самозаймисті речовини (білий фосфор чи фосфористий і кремнистий водень);

легкозаймисті речовини, наприклад, бензин або ацетон;

радіоактивні речовини;

газові балони, які були у вжитку.

Якщо ви помітили заборонені предмети в сусіда по вагону, повідомте про це працівнику Укрзалізниці або ж зателефонуйте правоохоронцям. Про наявність заборонених предметів працівник Укрзалізниці зобовʼязаний повідомити поліцію.

Поліцейські проведуть перевірку, порушникові може загрожувати штраф або кримінальне покарання.

Що робити, якщо вимкнулась електрика?

Якщо ви на вулиці і біля вас обірвало лінії:

Не торкайтесь проводів, і не намагайтесь їх полагодити!

Якщо провід, обірвався й упав поблизу – виходьте із зони ураження струмом дрібними кроками або стрибками (тримаючи ступні ніг разом), щоб уникнути ураження струмом.

Бачите обірваний дріт лінії електропередач – не підходьте до нього ближче, ніж на 8м та повідомте диспетчера ремонтно- експлуатаційного управління або обленерго (телефони диспетчерів вказані на розподільчих щитах, силових шафах, трансформаторних підстанціях).

Знайдіть найближче укриття або прямуйте додому.

Якщо ви вдома і вимкнулась електрика:

Вимкніть з розеток електроприлади, щоб уникнути їх пошкодження через перепади напруги.

Не використовуйте газові плити для обігріву. Є небезпека отруїтись чадним газом.

Якщо в домі є ліфт, переконайтеся, що у ньому ніхто не застряг.

Навідайтеся до сусідів похилого віку  і дізнайтесь, чи необхідна їм допомога.

Стежте за офіційними повідомленнями влади або ДСНС. Якщо мобільна мережа не працює, знайдіть радіо на батарейках.

Якщо ви використовуєте генератор – встановіть його поза межами приміщення і подалі від вікон.

Заздалегідь майте вдома:

  • радіоприймач та ліхтарики на батарейках
  • запас сірників, свічок і сухого спирту
  • заряджений павербанк
  • тижневий запас питної води та консервів або сублімованої їжі
  • аптечку, включаючи особисті ліки мінімум на тиждень.

Як одягатись на вулицю в умовах вимкнення вуличного освітлення

Через обстріли росіянами об’єктів енергетичної інфраструктури, можливе аварійне вимкнення вуличного освітлення, або планове – з метою економії електроенергії. Через це водіям не завжди добре видно пішоходів на вулиці. Тож радимо вам звернути увагу на підбір одягу в темний час доби.

Обирайте речі світлого кольору: так вас легше помітити на дорозі. Людей у чорному майже не видно, коли немає вуличного освітлення. Не обов’язково надягати все біле. Світлим має бути половина вашого одягу (куртка або штани)

Придбайте світлоповертальні елементи одягу. Це може бути браслет, стрічка на руку чи рюкзак, наклейка або жилет. Наклейку або стрічку на руку можна придбати за 50 гривень. Жилети – 100-300 гривень. Так вас точно помітить водій. За статистикою, світловідбивачі зменшують ризик наїзду авто в шість разів.

Звертаємо увагу, що з 2021 року діє пункт 4.4 Правил дорожнього руху, в якому йдеться, що в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості пішоходи, які рухаються проїзною частиною чи узбіччям, повинні використовувати світлоповертальні елементи.

Подбали про себе та членів сім’ї – подбайте про своїх домашніх улюбленців. Придбайте їм нашийник, що світиться або одежину зі світлоповертальними елементами.

Як носити світлоповертальні елементи?

їх варто розміщувати на рівні зору водія;

найкраще помітні елементи розміром понад 15 кв. см;

найкраще помітний колір світловідбивача — жовтий;

прикраси-світловідбивачі, нашивки або брелоки на сумках і рюкзаках краще вішати з боку руху автомобіля стосовно вас або з обох боків;

особлива увага — дітям. Світловідбивних елементів на їхньому одязі має бути чимало. Розташовуйте їх на рівні голови, корпусу і рук дитини — через менший зріст діти менш помітні на дорогах.

Що робити, якщо потрапили під завал будинку

Якщо трапився завал зруйнованого будинку та ви опинилися під ним, то знайте, що швидше за все, на місце вже виїхали рятувальники. Трапляється, що вони не можуть дістатися швидко на місце події у випадку, коли цьому перешкоджають бойові дії.

Щоб допомогти собі, поки не приїхали фахівці, дотримуйтесь такого плану:

Кличте на допомогу! Повідомте, де ви та що з вами сталося. Якщо вас почули, чекайте, поки розбирають завал.

Якщо вас ніхто не чує: спробуйте вивільнити руки та ноги без різких рухів.

Оцініть ситуацію: чи бачите, що на вас впало, чи під силу вам розібрати завал?

Якщо так, обережно почніть його розбирати. При цьому намагайтеся не зачепити те, на чому все тримається.

Якщо не впевнені у своїх силах, чекайте на допомогу!

Пробуйте й далі сповістити про себе: телефонуйте, кричіть, гучно стукайте по трубах.

Якщо вас досі ніхто не почув, продовжуйте спроби розбирати завал.

Після звільнення огляньте себе та надайте самодопомогу: зупиніть кровотечу, зафіксуйте зламану кінцівку.

Нашестя мишей: як боротися зі шкідниками та як захиститися від інфекцій

Восени 2023 року українські військовослужбовці та жителі прифронтових районів зіткнулися з проблемою стрімкого зростання популяції мишей. Шкідники цілими зграями проникають в окопи та бліндажі військових, знищують військове обладнання, електропроводку, псують харчі. Не оминають і домівок цивільних. Миші не лише приносять побутовий дискомфорт, а й можуть спровокувати спалахи інфекційних захворювань у людей, передусім – туляремію та лептоспіроз.

Серед причин зростання популяції мишей у прифронтовій зоні: 

1) наявність покинутих домівок, військових позицій, неприбраних полів, де залишаються запаси продовольства; 

2) скорочення кількості хижаків, що полюють на мишей (наслідок замінування територій та активних бойових дій). 

До цього додається сезонна міграція: восени миші шукають собі притулку для зимування. І хоч із настанням морозів кількість гризунів зменшується, через перелічені вище причини “мишачі навали” будуть періодично повторюватися.

Як не допустити заселення вашої бойової позиції / місця дислокації / домівки шкідниками

Стежити за станом підвалу будинку, регулярно перевіряти стіни на наявність мишачих нір.

Перекривати отвори / щілини в бліндажах, окопах, через які миші можуть потрапити всередину або де можуть облаштувати своє сховище. Сховищами можуть бути ями, кутки з різним непотребом. За можливості, щілини треба перекривати синтетичним матеріалом, який шкідники не здатні прогризти (скляна вата, металеві губки, піноскло тощо).

Зберігати запаси продовольства в недоступних місцях (підвішування, використання герметичної упаковки – металевих контейнерів, наприклад, ящиків з-під боєприпасів, скляних банок із металевими кришками, пластикових відер із кришками). Після вживання їжі мити посуд, кухонні відходи спалювати, або закопувати (за можливості), або зберігати в непроникній тарі.

Як потурбуватися про своє здоров’я за наявності мишей на бойовій позиції / у домівці

Стежте, щоб ємності з водою були недоступні для гризунів. За можливості вживайте бутильовану або кип’ячену воду. За відсутності такої –  використовуйте воду з проточних джерел. 

Застояна вода може бути інфікованою внаслідок потрапляння в неї екскрементів шкідника. Людина може заразитися, використовуючи цю воду для миття, якщо на шкірі є рани.

Після контакту з гризуном, його екскрементами чи кров’ю вимийте руки з господарським милом або обробіть антисептиком чи етиловим спиртом (від 70 градусів).

Не вживайте їжі, що має ознаки перебування на ній шкідника (укуси або екскременти). Якщо іншої їжі немає, обробіть її термічно (збудники туляремії та лептоспірозу гинуть за 5 – 20 хв при температурі 60 градусів, миттєво – при 75 градусах і вище).

Не хапайте мишей голими руками та не розчавлюйте їх.

Запитайте особовий склад про наявність щеплень проти туляремії та довіряйте таким бійцям роботи зі знищення гризунів (такі щеплення мають мисливці й дехто з військових).

За перших симптомів туляремії (висока температура, збільшення пахових або пахвових лімфовузлів) або лептоспірозу (лихоманка, головний біль, біль у м’язах, крововиливи на шкірі, носові кровотечі) звертайтеся до лікаря.

Боротьба з гризунами у разі їх проникнення на бойову позицію /  у домівку

Застосування отрути

  • Біологічні родентициди. В основі цих препаратів – штам бактерії Salmonella enteritidis, що вибірково діє на гризунів, викликаючи в них смертельне захворювання на черевний тиф. Дія препарату максимально проявляється на 5 – 7 добу після застосування. Хворі миші інфікують здорових, що може призвести до загибелі всієї колонії.

Різновиди на ринку

У формі гелеподібної рідини. Препарат наноситься на приманку (зерно). 1 л достатньо для виготовлення 10 кг приманки. У нірку слід закладати 2 – 3 г. Ціна 1 л на ринку – 350-400 грн;

У формі готової приманки – зараженого зерна. Вартість 1 кг – близько 100 грн.

 

  • Препарати, що містять отруту бродифакум. Отрута викликає у гризунів задуху й внутрішню кровотечу, від яких настає смерть. Через задуху миші виходять на відкриту місцевість, тож їхні трупи не залишаються в норах, схованках, приміщеннях. Недолік: такі препарати можуть становити небезпеку для інших тварин, зокрема – птахів. Слід використовувати приманку, яку не їстимуть птахи. Деякі виробники додають до засобу гіркий компонент, який віднаджує птахів.

Різновиди на ринку

У формі гелеподібної рідини. 20 мл концентрату достатньо для виготовлення 1 кг приманки. Її розкладають уздовж стін, перегородок, біля нірок – по 10 – 25 г на відстані від 2 – 15 м одна від одної (залежно від кількості шкідників). Ціна на ринку – 650 – 700 грн за 1 л.

У формі гранул. 1 кг препарату достатньо для знищення колонії в 65 тварин. Витрата  – 25 г на приміщення площею 20 кв. м. Ціна на ринку – 20 – 40 грн за 250 г;

У формі воскових брикетів / фільтр-пакетів. 2 – 3 брикети (20 – 30 г) розміщують на підкладці з поліетилену чи картону – це одна приманка. Відстань між приманками – 3 – 15 м (залежно від кількості гризунів). Повторне застосування через 5 – 7 днів. Ціна на ринку – 15 – 30 грн за 100 г.

Застосування пасток

  • Мишоловки, капкани. Ефективні за наявності не надто великої колонії. Як приманку найкраще використовувати хліб, змочений в олії чи смальці. Розставляти пастки слід поруч зі схованкою гризунів. Наживку регулярно міняти, звільняти капкани від мертвих тварин, утилізувати їх трупи. Ціна звичайної дерев’яної мишоловки на ринку – від 15 грн, металевої – від 50 грн. Існують також багаторазові гуманні пастки, електронні мишоловки.
  • Книги-липучки. Найкраще розташовувати їх уздовж стін, де зазвичай пробігають миші: вони потрапляють на клейку поверхню й уже не можуть зрушити з місця. Використані пастки виробники радять утилізувати. Ціна однієї пастки на ринку – від 10 грн.
  • Саморобні пастки. Викопана ловча канавка глибиною й шириною у 20 – 25 см, довжиною близько 5 метрів, на кінцях якої закопують у рівень із дном ловильні циліндри. У якості циліндрів добре підходять 1,5 – 2-літрові пластикові пляшки (треба зрізати дно й закопати горловиною донизу). Інша саморобна пастка  набула популярності в соцмережах: до пляшки, що обертається, прикріплюють наживку, а пляшку розміщують над відром із водою.

Інші методи

  • Ультразвукові відлякувачі. Такі прилади генерують ультразвук, що викликає в гризунів стрес і змушує тікати подалі. На людей звукові хвилі не діють, проте можуть впливати на деяких домашніх тварин. Такі прилади також можуть перешкоджати роботі апаратури й побутової техніки. Ціна на ринку – від 600 грн.
  • Завести кішку. Домашній улюбленець ефективно відловлює гризунів, крім того, мишей відлякує сам запах хижака. При цьому не потрібно забувати про вакцинацію улюбленця від сказу, адже в польових умовах він може інфікуватися від дикої тварини.

Джерела:
Головне управління Держпродспоживслужби у Херсонській області,
Українське теріологічне товариство Національної академії наук України

 

Інвалідність унаслідок війни: як оформити

Бойові дії та ракетні обстріли можуть не лише забрати життя військових, а й серйозно покалічити. Отримати інвалідність через агресію росіян можуть і цивільні.

У разі інвалідності через поранення, контузію, каліцтво українці  можуть отримати статус особи з інвалідністю внаслідок війни. Його надають

  • військовим ЗСУ (добровольчих формувань територіальних громад), Нацгвардійцям, працівникам служби безпеки, поліції та інших силових структур і відомств;
  • працівникам підприємств, які залучені до участі у забезпеченні оборони країни;
  • регулярним добровольцям у складі добровольчих формувань;
  • нерегулярним добровольцям у складі добровольчих формувань;
  • волонтерам, які отримали інвалідність у районах бойових дій;
  • людям, залученим до конфіденційної співпраці з українською розвідкою на окупованих територіях, у зонах бойових дій

Встановлює групу інвалідності медико-соціальна експертна комісія (МСЕК). Вона визначає причину та час настання інвалідності, відсоток втрати працездатності, чи є потреба в протезуванні. Також визначає, чи потрібна індивідуальна реабілітація та чи є медичні показання на право одержання спеціального автотранспорту.

Щоб спеціальна комісія (МСЕК) розглянула випадок військового, потрібно:

Після стаціонарного лікування в закладі охорони здоров’я взяти

  • довідку військово-лікарської комісії;
  • виписний епікриз (стислий висновок лікаря про перебіг хвороби);
  • свідоцтво про хворобу.

У медроті військової частини взяти направлення на комісію (МСЕК). Там, має бути вказаний строк служби. Важливо! Якщо військова частина не видає цей документ, варто написати рапорт на ім’я командира військової частини з проханням видати його. Або звернутися до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У районній лікарні або місцевому воєнному госпіталі звернутися до профільного лікаря (травматолог, невролог тощо) з проханням скликати комісію (МСЕК).

Отримати у військовій частині направлення.

Після того, як комісія (МСЕК) розгляне ваш випадок та визначить групу інвалідності, вам мають видати довідку в трьох екземплярах. Ця довідка є підставою для нарахування одноразової грошової допомоги та оформлення інших соціальних пільг.

Щоб отримати «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни» потрібно

  • з довідкою комісії (МСЕК) звернутися до органу соціального захисту населення за місцем реєстрації;
  • написати заяву.

Для цивільних осіб, які отримали інвалідність через бойові дії, законодавство перебуває в процесі врегулювання. Нині в Міністерстві охорони здоров’я заявляють, що ті люди, які отримали інвалідність через вибухові речовини, боєприпаси й військове озброєння, мають право обрати одну з причин інвалідності:

  1. “Особа з інвалідністю внаслідок війни” – цю причину встановлюють на підставі висновку міжвідомчої комісії, яка працює при Мінветеранів
  2. “Постраждалий внаслідок дії вибухонебезпечних предметів” – цю причину встановлюють спеціальна комісія (МСЕК) на підставі витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження стосовно факту такого поранення.

Щоб оформити статус особи з інвалідністю, цивільному необхідно:

Взяти направлення лікарсько-консультативної комісії в закладі, де людина перебуває на діагностиці, лікуванні чи реабілітації.

Звернутися до медико-соціально експертної комісії (МСЕК) за адресою фактичного місця перебування з наступними документами:

  • паспортом та його копією;
  • медичною карткою амбулаторного хворого;
  • трудовою книжкою та її копією.

Що дає статус “Особи з інвалідністю внаслідок війни”?

Після того, як людина отримала відповідний статус, вона може користуватися пільгами, визначеними в Законі №3551 “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Наприклад:

  • право на безоплатне отримання ліків;
  • позачергове зубопротезування;
  • безоплатне щорічне санаторно-курортне лікування;
  • знижку плати за користування житлом та комунальними послугами;
  • безоплатний проїзд на міському пасажирському транспорті;
  • позачергове обслуговування амбулаторно-поліклінічними закладами;
  • право на щорічне медичне обстеження;
  • грошову допомогу – пенсію/щомісячне довічне грошове утримання/державну соціальну допомогу.

Матеріал створений спільно з Правозахисним центром для військовослужбовців “Принцип”

Як зафіксувати та відшкодувати втрати майна під час війни

За розрахунками KSE, від початку військової агресії росії в Україні було пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше 149,3 тисячі житлових будівель, понад 3 тисячі закладів освіти, 907 закладів культури.

Після перемоги України росія буде зобов’язана сплатити репарації, щоб відновити пошкоджену інфраструктуру, а також втрачене й зруйноване майно. Пропонуємо вам низку рекомендацій, як зафіксувати втрати і що робити, аби отримати відшкодування.

1. Забезпечте докази ваших прав на втрачене або пошкоджене майно

Зберігайте документи про права власності на майно, технічний паспорт, а також витяг щодо перебування майна у власності з Державного реєстру майнових прав на нерухоме майно (зробити це можна з сайту реєстру, а також з порталу Дія). За можливості зробіть їхні копії, сфотографуйте їх та зберігайте в телефоні, а краще – завантажте у хмарне сховище.

2. Зафіксуйте факт пошкодження або руйнування на місці

У разі пожежі чи аварійного стану:

викликайте працівників ДСНС для усунення наслідків та складання відповідного акту; не забудьте отримати копію цього акту;

зверніться до відповідної районної держадміністрації з заявою щодо складення акту обстеження житла або ж – спробуйте скласти акт руйнування самостійно;

зверніться до відповідної районної держадміністрації з заявою щодо складення акту обстеження житла або ж – спробуйте скласти акт руйнування самостійно;

обов’язково зробіть фото- та відеофіксацію руйнувань;

спробуйте зібрати квитанції купівлі рухомого майна (наприклад, побутової техніки, яка була в помешканні), фото майна до і після події;

залучайте сусідів та свідків руйнування (пожежі, обстрілу тощо), зафіксуйте їхні письмові пояснення;

за наявності, зберігайте статті, фото та відео зі ЗМІ щодо цих подій.

якщо ви знаходитесь на території активних бойових дій, або якщо робота ДСНС у вашому районі ускладнена, ви можете самостійно скласти опис пошкоджень, залучивши сусідів та свідків, та зафіксувати їх з допомогою фото- та відеозйомки.

3. Зверніться із заявою про злочин до правоохоронних органів

Надайте всі зібрані докази руйнування майна та обов’язково отримайте витяг щодо цієї заяви з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

4. Зберігайте зібрані дані

Копію всіх зібраних документів, свідчень, фото та відеоматеріалів завантажте у хмарне сховище, щоб уникнути їхньої втрати.

5. Повідомте про втрачене або пошкоджене житло Уряду

Є три способи:

Дистанційно через додаток “Дія”.

Особисто в Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП) незалежно від вашого місця проживання чи перебування

Особисто в нотаріуса незалежно від вашого місця проживання чи перебування

Як це зробити?

У “Дії” – найпростіше.

В застосунку оберіть меню “Послуги”, “єВідновлення” “Повідомити про пошкоджене майно” та стрілочка вправо.

Якщо дані про ваше житло є в електронному реєстрі, вони завантажуються автоматично, якщо ні, введіть вручну тип, площу та адресу помешкання.

Оберіть, в якому стані ваше майно. Наприклад, є ушкодження, але некритичні, або житло знищене повністю.

Вкажіть, чи належить ваше майно до об’єктів культурної спадщини та скільки людей там проживало.

Вкажіть дату та характер пошкоджень, а також додайте фото й відео, якщо у вас вони є. Залишіть свої контактні дані.

Особисто в ЦНАПі або в нотаріуса треба подати аналогічну заяву з усіма персональними даними. При собі треба мати документи, які посвідчують особу, права на зруйновану нерухомість та зібрані вами докази руйнувань чи пошкоджень.

6. Отримайте кошти на ремонт домівки

єВідновлення — урядова програма для компенсацій за зруйноване чи пошкоджене внаслідок війни житло в Україні.

Якщо житло пошкоджене 

Програма передбачає допомогу від держави на ремонт житла. Максимальна сума на ремонт для власників квартир — 350 тис. грн. На ремонт приватних будинків — 500 тис. грн.

Гроші нараховують, якщо житло:

  • пошкоджене через напад росії після 24 лютого 2022 року;
  • його можна відновити;
  • розміщене на неокупованій території;
  • не відремонтували повністю самостійно.

Витратити гроші можна впродовж 12 місяців на будівельні матеріали чи послуги підрядників, які є учасниками програми. Перелік цих компаній, а також будівельних магазинів у вашому регіоні читайте на сайті єВідновлення.

Алгоритм дій для отримання компенсації за пошкоджене житло

Відкрийте рахунок єВідновлення в банку. Це можна зробити двома способами: 

  • у відділенні банку-партнера (monobank, ПриватБанк, Сенс Банк, А-Банк, ПУМБ та інші, повний перелік тут) із допомогою працівників установи; 
  • онлайн у мобільному застосунку банку-партнера.

Подайте заявку на послугу «Пошкоджене майно» в застосунку Дія. Для цього: 

  • у застосунку виберіть меню «Послуги» —> «єВідновлення» —> «Подати заяву про виплату» —> стрілка праворуч;
  • якщо дані про ваше житло є в електронному реєстрі, вони завантажуються автоматично, якщо ні, введіть вручну тип, площу та адресу помешкання;
  • укажіть, чи робили ремонт;
  • зазначте пільгову категорію, якщо маєте;
  • залиште контактні дані;
  • підтвердіть рахунок для виплат;
  • підпишіть заяву.

Після цього з вами зв’яжеться спеціальна комісія, щоб домовитися про огляд житла. Комісія встановить збитки та розрахує суму виплат. Про рішення комісії сповістить застосунок. Якщо воно позитивне, гроші нарахують на картку єВідновлення

Важливо: якщо комісія призначить виплату, більшу за 200 тис. грн, її розділять на дві частини. Під час першої виплати ви отримаєте 70% суми, решту — під час другої. Щоб отримати другу виплату, вам потрібно буде подати в застосунку Дія звіт про проміжні роботи та куплені матеріали.

Якщо житло зруйноване

Якщо внаслідок бойових дій ви залишились без житла, то за програмою єВідновлення маєте право отримати від держави сертифікат на придбання нової домівки. 

На наступному етапі впровадження програми як альтернативу сертифікату також видаватимуть грошові виплати на самостійну відбудову. Буде змога вибрати або сертифікат, або кошти на будівництво. 

Тому, якщо ви хочете мати гроші на відбудову, а не сертифікат на купівлю нового житла, радимо поки що не подавати заяву, а стежити за оновленнями на сайті програми єВідновлення.

Сертифікат на нове житло або гроші на відбудову надаватимуть, якщо житло: 

  • зруйновано через бойові дії після 24 лютого 2022;
  • розміщено на території, що не була окупована до 24 лютого 2022 року;
  • не підлягає відновленню (висновок має надати комісія); 
  • має власника (заяву може подати тільки людина, яка має право власності на житло). 

Пріоритет на отримання сертифікату мають:

  • військовослужбовці та родини загиблих воїнів; 
  • багатодітні родини; 
  • люди з інвалідністю І та ІІ групи.

Суму сертифікату на купівлю нового житла розраховуватиме спеціальна комісія за формулою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. При цьому враховуватимуть: 

  • ціну 1 кв. метра житла на вторинному ринку в цілому по Україні;
  • ціну 1 кв. метра житла на вторинному ринку в регіоні, де розташоване знищене житло;
  • кількість кімнат знищеного житла;
  • рік забудови знищеної квартири чи будинку;
  • площу знищеного житла.

Важливо: максимальна площа житла, що можна придбати за сертифікатом, 150 кв. м для квартир і 200 кв. м для приватних  будинків.

Алгоритм дій для отримання компенсації за зруйноване житло 

  1. Подайте повідомлення про зруйноване майно в застосунку чи на порталі Дія, у ЦНАП або в нотаріуса, якщо не подавали раніше.
  2. Подайте заяву про бажання отримати сертифікат через Дію в розділі єВідновлення. 
  3. Дочекайтеся отримання сертифіката. Опрацюють заяву, розрахують суму та сформують сертифікат комісії при міських (селищних) радах. Сповіщення про готовність сертифікату надійде в Дію. 
  4. Як тільки ви побачите в Дії сертифікат із точною сумою, вибирайте житло. 
  5. Домовтеся з продавцем і подайте в Дію заяву на бронювання коштів. Протягом 5-ти днів ви отримаєте відповідь, що кошти є. Далі у вас є 30 днів, щоб укласти угоду з продавцем.  Укладіть угоду купівлі-продажу в нотаріуса. Зазначте сертифікат способом оплати. Заброньовані кошти надійдуть на рахунок продавця житла
  6. Зверніться до нотаріуса чи державного реєстратора з заявою на припинення права власності зруйнованого житла. Важливо: це треба зробити після бронювання коштів і до укладення угоди про купівлю нового житла (можна одночасно). 

Відеоінструкцію, як отримати сертифікат за зруйноване житло, дивіться тут.

Сертифікат діятиме 5 років.  Використати його можна на придбання квартири чи приватного будинку на первинному чи вторинному ринку. Кошти також можна інвестувати в обʼєкт на етапі будівництва. Його не можна буде продати впродовж 5-ти років.

Оскільки програма впроваджується в кілька етапів, перед тим, як скористатися нею, радимо ознайомитися з актуальними змінами на сайті єВідновлення.

Як зафіксувати пошкодження автомобіля

Вибухова хвиля внаслідок удару ворожої ракети або уламки снаряду можуть пошкодити не лише будинки українців. Часто в зоні ураження опиняються припарковані біля житла автівки.

В Україні нині немає механізму компенсації за пошкоджені чи знищені авто. Однак влада його вже розробляє.

Крім цього, Україна зможе підрахувати завдані збитки державі та громадянам і звернутися до Міжнародного суду ООН з позовом про репарації, до яких можуть входити також і суми завданих збитків фізичним особам. Зокрема – за автотранспорт. Тож наразі найважливіше – правильно зафіксувати завдану шкоду.

Пропонуємо такий алгоритм у випадку, якщо ваш транспортний засіб пошкодило чи знищило через обстріли росіян:

Зафіксувати факт пошкодження. 

  • Зробіть якнайбільше фото та відео місця події та самої автівки. Бажано, щоб була прив’язка до місцевості та будинків. Так, аби на фото було чітко видно навколишнє середовище.
  • Знайдіть щонайменше двох свідків, які письмово підтвердять факт пошкодження. Візьміть у них контакти, аби за потреби ви могли з ними зв’язатися.
  • Перегляньте новини щодо відповідної події та зробіть знімки екрану або скопіюйте посилання на публікації в ЗМІ
  • Зверніться до поліції. Важливо, щоб поліціянти склали протокол огляду місця події та внесли відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Якщо можливості звернутися особисто до поліції немає, варто надіслати їм (цінним поштовим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення поштового відправлення) заяву з доданими доказами щодо події та копіями документа, що посвідчує особу, і свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Визначити розмір збитків.

  • Замовте автотоварознавчу експертизу. Експерт зробить висновок про розмір збитків.
  • Зберіть усі можливі квитанції та чеки, акти виконаних робіт, інші документи щодо витрат, яких зазнав власник транспортного засобу через його пошкодження

Зверніться до вашої страхової компанії (якщо автівка застрахована).

  • Зателефонуйте та повідомте про ситуацію.
  • Перегляньте умови вашого страхового договору.
  • Уточніть, чи можлива компенсація за вашим договором у цій ситуації. Деякі договори містять пункт про можливість часткового відшкодування у випадку пошкодження внаслідок бойових дій. Іноді страхові компанії пропонують укладати додатковий договір до чинного на такий випадок. Максимальна ціна відшкодування не може перевищувати 300 тисяч гривень.
  • Надішліть страховій компанії всі зібрані вами дані: фото та відео, протокол поліції.

Важливо: на окупованих територіях та в місцях, де тривають активні бойові дії, часткова компенсація від страхової компанії не чинна. Однак і в такому випадку на майбутнє обов’язково варто документувати всі факти пошкоджень.

Як допомагати армії

Детальніше читайте тут.

Якщо ви не плануєте вступ у Збройні Сили України чи територіальну оборону, але хочете допомогти, підтримуйте волонтерські організації, що допомагають армії.

Як стати донором крові

В Україні вибудувана система планового донорства для забезпечення сталих запасів крові та її компонентів. Подібна стабільність особливо важлива в умовах війни. Тож якщо хочете стати донором, підійдіть до цього питання системно, а не емоційно.

Спершу перевірте, чи відповідаєте вимогам для донора:

здорова людина віком від 18 років і вагою від 50 кг

без тимчасових (наприклад, нещодавно перехворіли, вживали ліки, зробили татуювання чи вакцинувалися) чи абсолютних (серцево-судинні захворювання, цукровий діабет тощо) протипоказань.

Повний перелік протипоказань можна подивитися тут:

Порядок медичного обстеження донорів крові та компонентів крові

Якщо так, то обирайте центр крові чи конкретного реципієнта та заплануйте донацію на зручний для вас день і час. При собі потрібно мати документи, що посвідчують особу:

  • громадянам України — паспорт та ідентифікаційний код;
  • іноземцям — посвідку на постійне проживання.

Ви можете здати цільну кров або ж окремі її компоненти: тромбоцити чи плазму. У будь-якому випадку здача крові передбачає два етапи: медогляд та саму донацію.

Оскільки на склад крові впливають такі фактори, як харчування, сон та водний баланс, до донації варто підготуватися. 

Що не можна робити:

не приймайте ліки (щодо винятків варто порадитись із лікарем) за 3 доби до донації;

не їжте чорницю за 3 доби до донації;

не їжте копчену, гостру, пряну та смажену їжу, буряк, насіння соняшнику, снеки, солодкі магазинні напої, ковбасні вироби, кетчуп, майонез та інші магазинні соуси та маринади, не вживайте алкоголь за 2 доби до донації;

не їжте горіхи, фініки, банани, соління, не лікуйте та не робіть професійну чистку зубів за добу до донації;

не паліть мінімум за дві години до та після донації;

не пийте каву за 4-5 годин до донації.

Що варто зробити:

поспати 7-8 годин напередодні донації;

за 2-3 години до донації поснідати, наприклад, кашею чи макаронами, звареними на воді, можна також додати пропареної риби та відвареного м’яса нежирних сортів (деякі центри крові наполягають на відмові від м’яса та риби напередодні донації — слід уточнити цей момент на етапі планування);

безпосередньо перед донацією випити води, солодкого чаю чи компоту із сухофруктів.

Під час медогляду вам:

  • дадуть заповнити анкету донора для перевірки наявності тимчасових чи абсолютних протипоказань, відповідайте на них відверто;
  • оглянуть шкіру, видимі слизові, склери, доступні лімфатичні вузли й органи черевної порожнини;
  • прослухають легені, серце, виміряють артеріальний тиск;
  • визначать групу крові та рівень гемоглобіну, можуть також перевірити  рівень АЛТ і білірубіну (показники функції печінки) та  наявність ВІЛ/СНІД інфекції та Kell експрес-методом.

Якщо все добре, то ви переходите до фінального етапу — забору крові. Він триває не більше 10 хвилин, і є абсолютно безпечним. Із кров’ю контактують лише 2 предмети:

  • скарифікатор, що є інструментом для проколювання пальця;
  • голка гемакону, спеціального контейнера, у який забирають кров під час процедури.

Вони одноразові та стерильні. До речі, максимальний об’єм гемакону усього 450 мл. Натомість у середньостатистичного дорослого чоловіка циркулює приблизно 5-6 літрів крові, а у дорослої жінки — 4-5 літрів.

Після процедури:

  • відпочиньте впродовж 15 хвилин одразу після здачі крові;
  • у разі поганого самопочуття повідомте персонал;
  • з’їжте легку їжу та випийте солодкий чай;
  • протягом 2 годин не сідайте за кермо, а також на велосипед, скутер і мотоцикл;
  • 2-3 години не піднімайте нічого важкого рукою, із якої брали кров;
  • не вживайте алкогольних напоїв упродовж мінімум 8 годин;
  • уникайте інтенсивних фізичних навантажень впродовж 12 годин після донації;
  • часто та регулярно харчуйтеся протягом двох діб після процедури, обмежте вживання чаю, кави, молочних продуктів, продуктів із клітковиною, яєць та шоколаду;
  • додайте у раціон продукти із високим вмістом заліза (м’ясо, печінка, риба, морепродукти, шпинат, горох, броколі, квасоля та ін.) та вітаміну С (свіжа зелень та ягоди, цитрусові фрукти, капуста, помідори);
  • вживайте підвищену кількість рідини впродовж двох діб.

Якщо плануєте здавати кров регулярно, станьте у резерв на платформі ДонорUA або в системі helsi.ua. Cамостійно організовувати донацію більше не потрібно: просто слідкуйте за повідомленнями, а коли виникне потреба у вашій крові, приходьте до вже визначеного центру на визначені дату та час.

Міфи про донорство або чому бути «спонтанним» донором – не добре 

Масові хвилі закликів здавати кров для поранених військових чи цивільних періодично здіймаються у соцмережах протягом всього повномасштабного вторгнення росії в Україну. Найчастіше це відбувається після повідомлень у ЗМІ про масовані ракетні обстріли чи складну ситуацію на фронті.

Один із атрибутів такого повідомлення — коментар на кшталт: «Розповсюджуйте цю інформацію, репостіть, про це мають знати всі!!!». Такі звернення вмикають емоції у користувачів соцмереж – і вимикають їх критичне мислення. Це породжує паніку та надмірний ажіотаж у регіональних центрах крові, який призводить до черг, перевантаження медперсоналу та відмов потенційним донорам.

Однак часто такі повідомлення виявляються фейковими. Для системи донорства крові краще та ефективніше працювати тоді, коли донори приходять до центрів крові постійно, а не тільки у випадку значної надзвичайної ситуації або реагуючи на окремі повідомлення в ЗМІ чи соцмережах. Тому що:

  • Центри крові стають перевантаженими
  • Люди отримують негативний досвід і більше ніколи не зголошуються стати донорами крові
  • «Спонтанні» донори часто замовчують ризикову поведінку (недавні татуювання, незахищений секс, певні захворювання тощо). І хоч аналізи на ключові інфекції, які передаються через кров, роблять, існує так зване «вікно», коли інфекція потрапила у ваш організм і виявити її лабораторно майже неможливо.

Крім того, всі центри крові формують резерв на випадки масової потреби крові. Якщо ж цього недостатньо і трапилось щось непередбачувано масштабне, варто перевірити, чи є заклик до здавання крові на сайтах і сторінках офіційних джерел: центрів крові, МОЗ, Українського центру трансплант-координації, ДонорUA. 

Ознаки, за якими можна розпізнати фейкові заклики до донації:

Містять емоційну лексику та викликають паніку

Масово розсилаються через соціальні мережі

Офіційні джерела інформації (МОЗ, конкретна лікарня) про потребу у крові не повідомляють.

Важливо: Розповсюдження фейкових повідомлень про потребу в донації не спростовує потребу у донорах загалом, а лише ажіотажний попит у конкретний момент. Потреба у крові є завжди, особливо в умовах війни. Однак кров — це обмежений ресурс, її не можна зберігати довго. Забір донорської крові має проводитися постійно у нормованому режимі — тоді ініціативність громадян матиме максимальну користь. 

*На основі дослідження VoxCheck спільно з проєктом USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я»

Важлива інформація для ЗМІ, блогерів та всіх громадян, які фотографують або пишуть про війну та армію

Що категорично заборонено висвітлювати ЗМІ у воєнний час:

  • найменування частин та підрозділів, а також їх розташування
  • кількість військових у частинах та підрозділах
  • кількість озброєння та техніки, їх стан і місце зберігання
  • умовні позначки обʼєктів

Будь-яку інформацію про:

  • операції, які проводять або планують
  • систему охорони та оборони військових частин
  • наявний захист військового такий як: озброєння та техніка (крім видимих або очевидно виражених)
  • порядок залучення сил (військових) та засобів (озброєння)
  • збір розвідувальних даних
  • переміщення та розгортання військ (найменування, кількість, маршрути)
  • військові частини та їх тактику, методи дій
  • унікальні операції та спосіб їх виконання
  • ефективність радіоелектронної боротьби противника
  • відкладені або скасовані операції
  • зниклий або збитий літак, корабель та операції з пошуку і порятунку
  • плани щодо безпеки наших військ (дезінформація, маскування, протидія)
  • інформаційно-психологічні операції, які проводять або планують
  • пропаганду або виправдання широкомасштабної збройної агресії росії проти України.

Не публікуйте у соцмережах:

  • наслідки влучань ворожих ракет чи снарядів або моменти їх прольотів у небі. Так ви допоможете ворогу коригувати вогонь.
  • час та місце «прильотів» ( ні в публікаціях, ні в коментарях).
  • дані про роботу українського ППО.
  • фото, де видно номери, особливі позначки й відмітки на знищеній або збитій ворожій техніці.
  • неперевірену інформацію про потерпілих чи загиблих.