Довідник

Бліцкриг російських військ провалився. Але окремі українські міста опинилися в облозі чи були окуповані. Це збільшує ризик втрат серед цивільного населення.

Дуже важливо мінімізувати людські втрати та максимізували здатність громадян виживати. Про правила поводження на окупованих територіях ви можете дізнатись в окремій довідці. У цьому документі ми окреслили важливі моменти, до яких ви повинні бути готові в умовах облоги.

Запасіться висококалорійною їжею, яка не псується швидко. Почніть обмежувати споживання їжі вже зараз. Поки є електрика, ви можете приготувати їжу з продуктів, що псуються швидко, і потім її заморозити. Після зникнення електрики пакуйте цю їжу з льодом та зберігайте в холодних місцях, бажано під землею. Зберігайте їжу в безпечних місцях, де вона не буде пошкоджена або ж недоступна через бої. Економте консервовані фрукти та овочі, оскільки з часом їх стане мало. У нагоді можуть стати вітамінні добавки. Молоді, літні та немічні люди непропорційно страждатимуть від недоїдання, якщо їх раціон буде обмежений. Якщо цих людей можна евакуювати, то вони мають бути евакуйовані. Це також зменшить кількість людей, яких необхідно годувати в зоні облоги.

Найкраще укриття під час бойових дії – це спеціально облаштоване сховище. Але за його відсутності можна використовувати підземні станції метрополітену, цокольні та підвальні приміщення будинків, підземні паркінги та підземні переходи. Якщо ви почули сигнал повітряної тривоги, отримали повідомлення про загрозу обстрілу чи бомбардування, негайно прямуйте до укриття. Детальніше про укриття читайте в окремій довідці.

Втім, підготовка оселі також є важливою, адже ви можете не завжди мати змогу дістатись укриття.

В першу чергу, громадянам слід докласти зусиль задля обмеження кількості гострих уламків, які виникають під час обстрілу. Найкраще цього досягти, заклавши вікна. Використовуйте для цього лист фанери або профнастил. Якщо ви цього не маєте, скористайтеся щільним картоном та килимами, щоб закрити вікна. Громадяни також можуть зменшити розкришення, наповнюючи пластикові пакети піском або землею і складаючи їх за вікнами та цегляними стінами.

Усередині кімнат переверніть важкі меблі – дивани або столи – так, щоб вони розташовувалися між внутрішньою несною стіною та зовнішньою стіною. Кулі зазвичай проходять крізь цегляні стіни, двері та автомобілі. Тому самого по собі перебування за стіною недостатньо. Якщо ви не знаходитесь в оселі та потрапили під обстріл, вам слід встановити два шари перешкод між собою та джерелом вогню. Використовуйте “правило двох стін”: обирайте для переховування ту частину оселі, яку від зовнішнього середовища відділяє дві стіни, наприклад: ванна кімната, коридор тощо.

Скупчення великої кількості людей призводить до накопичення великої кількості відходів життєдіяльності, а тіла, що розкладаються, є джерелом хвороб. За звичайних обставин, першим із цих питань займаються комунальні служби. Ймовірно, їхня діяльність буде зупинена. Аби запобігти широкому зараженню житлових територій, групам цивільного населення слід зайнятися організацією комунальних рішень для безпечної утилізації відходів життєдіяльності та людських останків.

Орієнтиром для російських військових слугують скупчення мобільних телефонів. У Сирії це призвело до регулярних ударів по лікарнях. Цивільним особам, які скупчуються в укриттях чи знаходяться в тих же медичних установах, де й військові, слід звести до мінімуму кількість сигналів, що акумулюються в таких місцях. Це вимагає комунікаційної дисципліни. Поблизу місць загального користування мобільні телефони слід переводити в авіарежим та вимикати. Їх необхідно залишати вимкненими, поки цивільні особи не покинуть територію зазначених укриттів. Рутинність логістичних дій також є небезпечною. Цивільним особам слід уникати щоденного використання одних і тих же шляхів, а також змінювати час відвідування ключових місць.

Багато речей, згаданих вище, цивільним особам буде непросто втілити в життя. Харчування має бути нормованим, але якщо таке нормування не сприйматиметься як справедливе, це може призвести до меншої згуртованості серед людей. Сім’ї будуть емоційно та ірраціонально ставитися до поводження з трупами своїх родичів. Для того, аби ці питання не вплинули на рішучість та згуртованість цивільного населення, слід обговорити та узгодити заходи, що їх необхідно вжити на рівні спільнот. Останнім найкраще самоорганізовуватися на базі житлових будинків, притулків або за іншими логічними критеріями конкретної міської географії. Межі спільноти мають визначатися зоною, в межах якої вона може функціонально зустрічатися та обмінюватися інформацією. Група цивільних осіб повинна домовитися про те, як зберігати та розподіляти продукти харчування та інші запаси, як підтримувати санітарні умови (безпечно утилізувати відходи життєдіяльності) та ховати тіла загиблих.

Коли цивільне населення пристосовується до життя в зоні бойових дій, місто починає ділитися на дуже локалізовані території. Різні частини таких географічних районів можуть бути заміновані, нашпиговані мінами-пастками, існувати за особливими правилами управління, стикатися з багатьма іншими проблемами. Військовий контроль над територією також може зазнавати змін, навіть якщо її цивільне населення залишається тим же. Організованим спільнотам у містах слід призначити довірених представників, які можуть зустрічатися з військовими представниками збройних сил для обговорення питань, що впливають на безпеку цивільного населення. Громаді слід надати цим особам повноваження приймати рішення під час взаємодії з військовими.

За допомогою цих та інших засобів можна вижити. Виживання є передумовою опору.

Якщо поруч є представники тероборони чи правоохоронців – спробуйте затримати диверсантів. Робити це варто лише у випадку, якщо ви впевнені у своїх силах і маєте численну перевагу над ворогом.