Як бути на зв’язку та отримувати інформацію

Мобільний зв’язок у надзвичайній ситуації може бути відсутній. Якщо він буде, але слабким, можна використовувати полегшені версії багатьох додатків (Facebook Lite, Messenger Lite, Google Go, Google Maps Go). Вони потребують менше місця, працюють швидше навіть за умови гіршого доступу до Інтернету.

Також варто встановити на смартфон додаток з мапами, які не потребують мережі. Наприклад, mapy.cz, чи увімкнути відповідну функцію на Google Maps. Зверніть увагу, що додатки не завантажують автоматично потрібні карти — ви маєте зробити це самостійно і заздалегідь.

Розгляньте можливість придбати запасний кнопковий телефон. Він може працювати довше, ніж смартфон, якщо використовувати його лише для розмов.

Як використовувати рації

В умовах відсутності мобільного зв’язку телефон може замінити рація. Комплект цих пристроїв у родині варто використати, щоб домовлятися одне з одним, коли потрібно буде самостійно переміститися в безпечне місце.

Сучасні рації прості у використанні, можуть мати вбудований FM-приймач. Радимо підготувати запасний акумулятор.

Не варто вмикати рацію на передачу сигналу на частотах поліції чи інших служб: це заважатиме їх роботі. 

Як захиститись від дезінформації

Дотримуйтесь наступних порад:

  • Поширюйте інформацію лише з перевірених джерел. Достовірна інформація від державних органів — на їхніх офіційних сторінках у соцмережах чи каналах Суспільного мовлення (UA:Перший, колишній УТ-1).

  • Не вірте повідомленням про припинення боротьби з боку української армії. Така інформація — типовий прийом для деморалізації населення. Ви маєте пам’ятати, що в разі ворожої агресії українські силовики неухильно чинитимуть опір.

  • Якщо перервався інтернет-зв’язок або сторінки державних органів недоступні, звертайтесь по інформацію до Суспільного мовлення: телеканал UA:Перший та UA:Українське радіо. Налаштуйте радіоприймач на частоту свого міста заздалегідь, дізнатись частоту мовлення можна на сайті nrcu.gov.ua/maps. Якщо маєте стаціонарну радіоточку, користуйтеся нею.
  • Не поширюйте інформацію про переміщення українських військ. Ви можете нашкодити тим, хто захищає вас.

  • Не вірте повідомленням про умисні обстріли мирного населення, нібито вчинені українськими військовими. Таким чином агресор намагається підірвати вашу довіру до захисників.

  • Не діліться неперевіреною інформацією про перебіг бойових дій. Такі дані мають лише органи безпеки та оборони України. Інформація з будь-яких інших джерел чи приватних сторінок у соцмережах може не відповідати дійсності.

  • Перевіряйте патріотичні на вигляд, але сумнівні за змістом повідомлення та заклики. Агресор може прикриватись гаслами й українською символікою.

Яким джерелам інформації можна довіряти

Насамперед, орієнтуйтеся на повідомлення державних установ. Слідкуйте за інформацією від ДСНС, армії та уряду на сторінках їх сайтів чи соцмереж, а також у повідомленнях Суспільного мовлення.

Нижче ви знайдете перелік перевірених джерел. Зверніть увагу, що в соцмережах верифіковані (офіційно підтверджені) акаунти біля назви мають спеціальну позначку — синю галочку. Таким чином соцмережа підтверджує, що цю сторінку справді веде ця особа чи установа. В Україні ще не всі офіційні установи її отримали, тож беріть до уваги акаунти зі списку.

В липні Служба Безпеки України опублікувала список Telegram-каналів, які позиціонують себе як незалежні інформаційні канали, але роботу яких насправді координує Кремль. Серед них – «Резидент», «Легитимный», «Картель», «Сплетница» та інші. Повний список тут.

У лютому 2022 року Центр протидії дезінформації теж публікував розширений список таких каналів.

Суспільне мовлення:

Телеканал UA:Перший
UA: Радіо Промінь
UA: Українське радіо

Сайти державних служб:

Державна служба України з надзвичайних ситуацій
Збройні Сили України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України

Базові поради, щоб не стати жертвою інформаційних операцій ворога

Дезінформація – це фальшивий, маніпулятивний контент, створений навмисно, щоб зашкодити. Вона покликана створити брехливі сенси, залякати, ввести в оману та завдати удару.

Дезінформатори фальсифікують усе – новини, книжки, документи, твори мистецтва та навіть публічні події. Російські пропагандисти постійно вигадують та перекручують інформацію про події. Організовують підставні заходи, щоб легалізувати свої злочини та використати їх у публічному просторі проти України.

Щоб вберегти себе від дезінформації важливо дотримуватися низки простих правил та розрізняти інформаційні атаки.

Як виявити фейк? 

Вимкніть «режим автопілота» у споживанні інформації та запитайте себе:

  • Чому я бачу цю інформацію?
  • Яке джерело поширило цю інформацію (сторінка соцмереж, медіа чи підозрілий сайт)?
  • Хто автор повідомлення (офіційна особа, журналіст чи анонімний дописувач)?

Зверніть увагу на:

  • Наявність посилань на джерела інформації.
  • Подання фактів, оцінок і коментарів, узагальнення.
  • Фото чи відео, використані на підтвердження інформації.
  • Коментаторів, залучених експертів.

Ознаки маніпулятивної інформації:

  • Емоційно забарвлена подача – “неймовірна” чи “шокуюча” інформація.
  • Відсутнє першоджерело.
  • Підозрілий акаунт, який поширює інформацію.

Дезінформатори також часто використовують фейкові фотографії. Як їх перевірити?

  • Відкрийте браузер Google Chrome. Натисніть правою кнопкою миші на фото, яке хочете перевірити та виберіть опцію: “шукати зображення в Google”.
  • Якщо у вас інший браузер, тоді відкрийте Google. Перейдіть у розділ: “пошук за зображенням”. Скопіюйте посилання на зображення і вставте його в рядок пошуку.

Таким чином ви зможете перевірити, чи зображення не крадене, де воно з’явилось вперше та яку ситуацію ілюструє насправді.

На що звернути увагу, коли знайшли першоджерело фотографії?

  • Дати публікацій: однакові чи різні?
  • Місце публікації: хто опублікував це фото? Чи можна довіряти цьому джерелу?
  • Чи відповідає назва та зміст статті фотографії?
  • Чи є відмінності між оригіналом, який ви знайшли, та фото, яке ви хотіли перевірити? Наприклад, фото обрізане, додані або змінені елементи.
  • В якій країні зроблено фото? Про яку країну йдеться в посиланні?

Джерела інформації

Важливо! Читати інформацію слід лише на офіційних ресурсах – сайти або канали міністерств та інших органів державної влади, а також на платформах Суспільного мовника.

Інформація, отримана на неофіційних каналах та сторінках у соціальних мережах, може бути неправдивою. Наприклад, У 2021 році СБУ викрила мережу зловмисних телеграм-каналів, пов’язаних з російськими спецслужбами. Прикриваючись форматом “інсайдерська інформація” вони транслювали ворожі заклики та фейки. Серед них («Резидент», «Легитимный», «Картель», «Сплетница» та інші). У лютому 2022 року Центр протидії дезінформації публікував розширений список таких каналів.

Також в інформаційному просторі існує багато сайтів-сміттярок, які зароблять на дискредитаційних повідомленнях. Проте часто користувачі вірять сумнівним джерелам інформації, адже інформацію там подають емоційно, так щоб одразу налякати, шокувати чи обурити і вимкнути здатність до холодного аналізу.

Ознаки сайту-сміттярки:

  • Імітує сайт реального ЗМІ (bbc-cnn, ua24ua, informator.su тощо).
  • Немає інформації про редакцію сайту (рубрики «Про нас», «Редакція»).
  • Контент підозріло однотипний.

Дотримуйтеся 5 простих кроків медіаграмотності:

  • Свідомо формуйте свій інформаційний простір.
  • Протидійте цифровій залежності та вимкніть режим “автопілота”.
  • Опануйте думки та емоції.
  • Перевіряйте отриману інформацію в різних джерелах.
  • Перевіряйте інформацію, яку маєте намір поширити.

Не ловить мобільний? Як автоматично підключитись до іншого оператора. Національний роумінг

Vodafone, Київстар, lifecell запускають тестування національного роумінгу в Україні. Якщо мережа вашого оператора недоступна, тепер можна переключатися на мережу інших.

Як це зробити (всі пункти обов’язкові):

  • Відключити автовибір мережі (на Android: Налаштування – Мобільна мережа (чи Підключення) – Оператор, на iOS: Параметри – Стільникові дані – Вибір мережі)

  • Знайти й вибрати доступну мережу: Vodafone UA, UA-KYIVSTAR чи LIFECELL

  • Якщо зареєструватися не вдалось, спробувати ще раз або вибрати іншу мережу

  • Перевірити можливість вихідного дзвінка, SMS

Важливо: раз на день намагайтеся повернутись до мережі свого оператора. Бо підключення національного роумінгу навантажує мережі і може впливати на якість роботи деяких послуг.

Важлива інформація для ЗМІ, блогерів та всіх громадян, які фотографують або пишуть про війну та армію

Відповідно до НАКАЗУ ГОЛОВНОКОМАНДУВАЧА ЗСУ ГЕНЕРАЛА ВАЛЕРІЯ ЗАЛУЖНОГО:

Що категорично заборонено висвітлювати ЗМІ у воєнний час:

  • найменування частин та підрозділів, а також їх розташування

  • кількість військових у частинах та підрозділах

  • кількість озброєння та техніки, їх стан і місце зберігання

  • умовні позначки обʼєктів

Будь-яку інформацію про:

  • операції, які проводять або планують

  • систему охорони та оборони військових частин

  • наявний захист військового такий як: озброєння та техніка (крім видимих або очевидно виражених)

  • порядок залучення сил (військових) та засобів (озброєння)

  • збір розвідувальних даних

  • переміщення та розгортання військ (найменування, кількість, маршрути)

  • військові частини та їх тактику, методи дій

  • унікальні операції та спосіб їх виконання

  • ефективність радіоелектронної боротьби противника

  • відкладені або скасовані операції

  • зниклий або збитий літак, корабель та операції з пошуку і порятунку

  • плани щодо безпеки наших військ (дезінформація, маскування, протидія)

  • інформаційно-психологічні операції, які проводять або планують

  • пропаганду або виправдання широкомасштабної збройної агресії росії проти України.

Читайте також