Чому потрібно вакцинуватися?

Вакцинація — це простий, безпечний та ефективний спосіб захиститися від небезпечних хвороб. Вона запобігає розвитку ускладнень, що можуть призвести до серйозних наслідків — втрати здоров’я або навіть смерті.

Історія свідчить: хвороби, яким сьогодні запобігають вакцинами, раніше викликали епідемії. Наприклад, на початку ХХ століття кір та кашлюк були причинами високої дитячої смертності. Завдяки вакцинації ці ризики значно зменшилися.

Чому ми рідко бачимо хворих на ці інфекції?

Ефективність вакцинації забезпечила колективний імунітет, що обмежує поширення збудників хвороб. Однак, якщо рівень вакцинації падає, спалахи можуть повернутися. Це вже спостерігали в багатьох країнах.

Вакцини, доступні в Україні

Згідно з Національним календарем профілактичних щеплень вакцинують проти:

• туберкульозу;
• гепатиту В;
• кору;
• свинки (епідемічного паротиту);
• краснухи;
• дифтерії;
• правця;
• кашлюка;
• поліомієліту;
• Hib-інфекції (гемофільної інфекції);
• COVID-19.

Усі ці вакцини закуповує держава, тому ви можете отримати щеплення безоплатно (відповідно до вікових норм).

Рекомендовані вакцини

Окрім обов’язкових, є рекомендовані вакцини, що захищають від:

• ротавірусної інфекції;
• пневмококової інфекції;
• менінгококової інфекції;
• вітряної віспи;
• гепатиту А;
• вірусу папіломи людини (ВПЛ);
• грипу.

Рекомендовані вакцини не покриваються державним бюджетом, але вони також забезпечують важливий захист від серйозних хвороб. Наприклад, вакцинація від ВПЛ значно знижує ризик розвитку раку шийки матки в жінок.

Вакцинація для різних груп населення

Дорослі

Держава забезпечує безоплатні щеплення від правця, дифтерії та COVID-19. Ревакцинацію проти правця та дифтерії потрібно проводити кожні 10 років. Також варто мати щеплення проти гепатиту В (особливо в умовах війни) та вітряної віспи (якщо не хворіли на вітрянку).

Вагітні жінки

Вакцинація вагітних спрямована на захист матері, дитини в утробі та немовляти (до моменту власної вакцинації). Пріоритетні щеплення:

• проти краснухи (на етапі планування вагітності, якщо жінка не має щеплення й не хворіла на краснуху);
• проти грипу;
• проти COVID-19;
• від кашлюка, дифтерії та правця (після 16-го тижня вагітності).

Військовослужбовці

Варто вакцинуватися:

• від дифтерії та правця (в умовах війни ризик отримати травму є дуже високим, будь-яка вогнепальна рана — потенційна загроза для інфікування);
• проти гепатиту В (військові надають допомогу побратимам і мають контакт із біологічними рідинами інших людей, зокрема кровʼю, що може містити вірус);
• проти грипу;
• проти COVID-19;
• проти сказу;

Важливо: через війну кількість диких тварин збільшилася, особливо на фронтових територіях. Найбільшу небезпеку несуть лисиці, що можуть забігати в бліндажі, бігти полем. 

• вакцинація проти специфічних інфекцій в інших країнах (в умовах відрядження, наприклад, на навчаннях).

Державні і платні вакцини. Чи є різниця?

Усі вакцини, доступні за Національним календарем профілактичних щеплень, проходять ретельні клінічні дослідження та схвалення Всесвітньої організації охорони здоров’я. Вони є безпечними та ефективними. 

Більшість державних і платних вакцин є аналогічними або ж взагалі ідентичними. Державна і платна вакцини від кашлюка трохи відрізняються типом збудника інфекції. Платна рідше викликає побічні реакції, як-от температуру. Проте ефективність обох типів вакцин є високою.

Деякі державні вакцини індійського виробництва, і це часто викликає в людей хибні сумніви щодо безпеки та якості щеплення. Але це міф. Індійський виробник — один із найпотужніших у світі й має схвалення від ВООЗ.

Чи можливо захворіти після вакцинації?

Так, можливість захворіти після вакцинації існує, але це залежить від типу вакцини. Деякі вакцини забезпечують захист від інфікування та розвитку хвороби, інші знижують імовірність важкого перебігу. Наприклад, у 2 – 5% людей імунна система може не виробити достатнього захисту після першої чи другої дози вакцини. Проте завдяки високому рівню вакцинації створюється колективний імунітет, що захищає навіть тих, у кого вакцинація була менш ефективною.

Чи потрібно вакцинуватися від грипу?

Грип — це серйозне захворювання, що може призвести до важких ускладнень, особливо в людей із груп ризику: літніх, вагітних, дітей та осіб із хронічними захворюваннями. Вакцинація від грипу знижує ризик важкого перебігу хвороби та захищає від ускладнень, таких як пневмонія. Щорічне щеплення від грипу є рекомендованим для всіх, особливо для груп ризику.

Коли варто відкласти вакцинацію?

Протипоказаннями до вакцинації є:

• тяжка алергічна реакція на попередню дозу вакцини;
• підвищення температури тіла понад 38°C;
• важкий імунодефіцит (для живих вакцин);
• вагітність (для живих вакцин).

*Перед тим, як ввести щеплення, медпрацівник проводить огляд й опитування, щоб вчасно виявити ймовірні протипоказання до вакцинації, тому хвилюватися не варто. Маєте сумніви — озвучте їх лікарю. 

Чи можна робити кілька вакцин одночасно?

Так, це безпечно та ефективно. Імунна система легко впорається з кількома вакцинами одночасно. Однак вас має проконсультувати лікар.

Як надолужити пропущені щеплення?

Якщо ви або ваша дитина не отримали щеплення вчасно, зверніться до лікаря. Він складе індивідуальний графік вакцинації.

Вакцинація — це інвестиція в здоров’я вашої родини та суспільства загалом. Не відкладайте щеплення — захистіть себе та своїх близьких.

Підготовлено за рекомендаціями Федора Лапія — доцента кафедри педіатрії, імунології, інфекційних та рідкісних захворювань Міжнародного європейського університету, голови Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики.   

Види травм кінцівок:

• травматична ампутація — повне або часткове відділення кінцівки внаслідок травми;
• вивих — зміщення суглобових поверхонь кісток відносно одна одної;
• закритий та відкритий переломи — порушення цілісності кістки; 
• розтягнення — травмування зв’язок або м’язів без розриву; 
• розрив зв’язок та сухожиль — часткове або повне пошкодження волокон зв’язок або сухожиль.

Ознаки та симптоми травм кінцівок

Травми кінцівок можуть бути дуже болісними. Іноді ушкодження є очевидним: наприклад, можна побачити, як кінці зламаної кістки проривають шкіру. У разі вивиху може з’явитися незвичний виступ, западина або горбок у місці зміщення кістки.

У деяких випадках ознаки травми менш виражені: наприклад, можуть спостерігатися набряк або синці. Зазвичай постраждалий намагається не користуватися травмованою частиною тіла, оскільки це викликає біль. 

Іноді травма настільки серйозна, що відразу зрозуміло, що необхідно викликати екстрену медичну допомогу (за номером 103 або 112). Проте не всі травми кінцівок вимагають екстреної медичної допомоги.

Викликайте екстрену медичну допомогу, якщо:

• кінці зламаної кістки проривають шкіру;
• травмована кінцівка виглядає викривленою, зігнутою або деформованою;
• є значний набряк або сильні синці;
• постраждалий почув або відчув “клацання” чи “тріск” у момент травми;
• при русі ураженої ділянки чутно або відчувається тертя (“хрускіт”);
• людина не може рухати травмованою частиною тіла або використовувати її;
• травмована зона холодна або оніміла;
• травма стосується голови, шиї, хребта;
• постраждалий має утруднене дихання;
• причина травми (наприклад, падіння з висоти чи наїзд транспортного засобу) змушує припустити, що ушкодження можуть бути серйозними;
• неможливо безпечно або комфортно перемістити постраждалого до транспортного засобу для доправлення до медичного закладу.

Надання першої допомоги при травмах кінцівок

Основні кроки першої допомоги при травмах кінцівок:

• зупинка кровотечі (за її наявності);
• спокій;
• охолодження;
• іммобілізація (шинування).

Якщо травма є відкритим переломом:

• розріжте одяг та огляньте рану;
• якщо є кровотеча, зупиніть її, наклавши пов’язку, що тисне, або кровоспинний джгут;
• після зупинки кровотечі накладіть на рану стерильну чисту пов’язку;
• допоможіть постраждалому прийняти положення, що завдає найменше болю;
• якщо ви пройшли відповідне навчання, знерухомте ушкоджену кінцівку, а якщо не маєте потрібної кваліфікації, не чіпайте її;
• укрийте постраждалого термопокривалом або ковдрою;
• забезпечте постійний нагляд за постраждалим до приїзду медиків;
• у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної медичної допомоги зателефонуйте за номером 103 ще раз.

Якщо травма є закритим переломом:

• допоможіть постраждалому прийняти положення, що завдає найменше болю;
• якщо ви пройшли відповідне навчання, знерухомте ушкоджену кінцівку, а якщо не маєте потрібної кваліфікації, не чіпайте її;
• укрийте постраждалого термопокривалом або ковдрою;
• забезпечте постійний нагляд за постраждалим до приїзду медиків;
• у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної медичної допомоги зателефонуйте за номером 103 ще раз.

Якщо ви викликали екстрену медичну допомогу допомогу (103 або 112) і чекаєте на прибуття медичних працівників:

• допоможіть постраждалому залишатися в спокої;
• не рухайте травмованою частиною тіла та не випрямляйте її;
• якщо людина може це терпіти, прикладіть холодний компрес, загорнутий у тонкий сухий рушник, щоб зменшити набряк і біль;

Також є метод RICE, який допомагає краще запам’ятати основні компоненти надання допомоги:

R (Rest) — Спокій. Обмежте рух і використання травмованої частини тіла.

I (Immobilize) — Іммобілізація. Зафіксуйте ушкоджену ділянку еластичним бинтом або шиною, щоб обмежити рух.

C (Cold) — Холод. Прикладайте холодний компрес, загорнутий у рушник, не більше ніж на 20 хвилин, потім зробіть перерву на 20 хвилин перед повторним використанням.

E (Elevate) — Підйом. Підніміть травмовану кінцівку, щоб зменшити набряк, але не робіть цього, якщо це викликає біль.

Шинування (іммобілізація) травмованої кінцівки

Шинування (іммобілізація) — це спосіб обмеження руху ушкодженої кістки або суглоба. Воно допомагає зменшити біль і запобігти подальшим ушкодженням.

• Якщо ви викликали екстрену медичну допомогу та чекаєте на приїзд медиків, накладати шину не потрібно — достатньо лише знерухомити травмовану кінцівку в зручному положенні.
• Якщо ж постраждалого потрібно самостійно транспортувати до лікарні, слід знерухомити кінцівку за допомогою шини.

Види шин

• Готові (комерційні) шини. Їх можна купити в аптеці або медичних магазинах. Наприклад, шина Sam Splint.
• Імпровізовані м’які шини роблять із ковдри, рушника, подушки.
• Жорсткі шини. Для них можна використати згорнутий журнал, дощечку або картон.
• Анатомічна шина. Для фіксації використовують неушкоджену частину тіла (наприклад, прив’язують травмований палець до сусіднього).

Загальні правила накладання шини

• Фіксуйте пошкоджену ділянку в тому положенні, у якому її знайшли.
• Шина має охоплювати область вище і нижче місця ушкодження.
• Якщо травмований суглоб, шина має охоплювати кістки вище і нижче суглоба.
• Якщо травмована кістка, шина має охоплювати суглоби вище і нижче перелому (фіксація не менше двох суглобів).
• До накладання шини та після нього перевіряйте чутливість, температуру й колір шкіри нижче місця травми, щоб переконатися, що не надто туго зафіксували шину. Пальці на кінцівках мають бути теплі на дотик, а нігті рожевими.
• Якщо постраждалий скаржиться на заніміння, ослабте пов’язку.
• Шину не можна накладати з того боку, де зламана кістка виступає назовні.
• Шини для іммобілізації треба накладати поверх одягу та взуття постраждалого, які лише в разі потреби розрізають. 

Ілюстрації, що показують, як правильно накладати шину на різні ділянки тіла. 

Підготовлено за інформацією FAST, МОЗ України та Червоного Хреста