Намагайтеся бути спокійним. Щоб опанувати паніку й страх, на короткий проміжок часу дозвольте собі тремтіти якомога сильніше, якщо це безпечно. Постукайте себе по стегнах або гомілках, щоб відчути тіло, натисніть п’ятами в підлогу. Не показуйте окупантам, що вам страшно, дивіться трохи в бік, а не прямо в очі. Не вдавайте з себе приниженого: такі сигнали можуть спровокувати агресію.
Зберігайте стриману позицію, не провокуйте. Не чиніть опору, бо це може розізлити ворога й нашкодити вам.
Спілкуйтеся з ворогом. Відповідайте на побутові питання окупанта: як звати, де працюєте. Але кажіть якомога менше, коли вас запитують. А коли окупант починає розпитувати вас про пересування ЗСУ чи ставить інші питання щодо наших військових, кажіть, що ви цивільна людина й не маєте такої інформації. Важливо дати знати, що ви нічого не розумієте у військовій справі. Не знаєте, як називається техніка, наприклад.
Якщо ви член руху спротиву, у вас заздалегідь має бути легенда, якої ви чітко дотримуєтесь. Їй має відповідати вся ваша діяльність, ваш телефон, комп’ютер, інші гаджети, ваше помешкання.
Дотримуйтеся тих правил, які встановлюють викрадачі. Якщо у вас немає чітких причин не робити чогось (наприклад, це порушує вашу особисту гідність або з міркувань безпеки), розумно погодитися на вимоги, висунуті вашими викрадачами. Головне завдання — вижити. Водночас намагайтеся, наскільки це можливо, дотримуватися законів України та уникати спроб примусити вас до скоєння злочину.